5 способів повернути захоплення та оптимізм своїх найперших стосунків
Я пам‘ятаю своє перше кохання так, ніби це було вчора. Її звали Інбал. З того часу зустрічався з представниками та представницями усіх гендерів. Я кохав інших чоловіків та жінок, але вона була моїм першим коханням. І знаєте як кажуть, перші шрами найболючіші та найглибші.
Я запросив її на побачення на День Валентина, ще в старшій школі, написавши власну пісню, котру зіграв на гітарі. Останні слова були «Чи будеш ти моєю дівчиною?». По сьогоднішній день, я гадаю, це була найвдаліша спроба зробити когось настільки щасливим. Коли вона промовила «Так, звичайно, дуринда» ми цілувалися аж до закінчення обідньої перерви.
Наступні 11 місяців були сповненні як найкращих так і насумніших емоцій, котрі я коли небудь відчував. Коли ми розійшлися в Старбаксі, неподалік від місця де я жив, я прийшов додому повністю розбитий. Мати думала, що моя дівчина наговорила мені якихось жахливих речень, чи навіть вдарила мене. Хоча ні одне, ні інше не було правдою. Все, що Індбал сказала, були щирі та милі слова, проте я був повінстю розбитим після розставання.
Я плакав цілий тиждень.
Першою людиною з якою я зустрічався після того, як зробив камінг-аут та признався, що я бісексуал, була гендерквірна людина, яка також визначала себе бісексуальною. Я любив її аж до болю (вона просила використовувати жіночі займенники). В чому ж причина? Я був сповнений такою ненавистю до себе, страхом та розгубленістю до камінг-ауту (і відразу після). Вона беззастережно любила мене таким, яким я був, і мені це було дуже потрібно для моєї самооцінки.
Потім був з Джейсоном. Перший хлопець, якого я коли-небудь любив. Перший справжній «хлопець» якого я мав. Єдиний партнер, з яким я коли-небудь жив. Я любив його всім серцем.
Зараз я в першу чергу зустрічаюся з хлопцями, незважаючи на те, що досі вважаю себе бісексуалом. (Детальніше про це тут.) Але через деякий час, міняючи хлопців одного за одним, я втомився. Мені набридло спілкуватися з хлопцями, які змиваються швидше, ніж какулі в унітазі. Мені набридло перебувати у френдзоні. Я втомився відчувати себе паралізованим нерішучістю, що виникала через думки на кшталт: «Там має бути ще один хлопець, який буде кращим».
Проте мені вдалося повернути оптимізм, побороти знесилення, безнадійність та постійну втому. Хоча я, можливо, ніколи не відчував такого ж хвилювання, як з моїм першим партнером, проте зараз я хоча б був схвильований майбутнім, в хорошому сенсі цього слова. Наразі я більше не думаю після першого побачення: “Він був чудовий, але мені цікаво, коли все піде шкереберть”.
Ось що я зробив, і ось що може допомогти вам повернути частину цього оптимізму, хвилювання – і, смію сказати, наївності – наче це ваші перші стосунки.
1. Охолодіть стосунки невимушеним сексом.
Тепер я живу для випадкового сексу. Мені це подобається. Не можу сказати нічого поганого про це. (Я маю на увазі, я б точно міг, але я не збираюся.) Коли ви намагаєтесь знайти партнера, яким би ви захоплювалися, краще не займатися сексом з усіма. Секс стає тоді менш значущим. Ви також будете відчувати себе перевантаженими можливостями, що знову ж таки не обов’язково добре. Ви можете продовжувати переходити від однієї людини до іншої, коли вам насправді потрібно приділити увагу лише одній людині.
2. Не займайтесь сексом з тим, хто вам подобається відразу.
Знову ж таки, я буквально сплю з усіма на першому побаченні, або принаймні спав. Тепер, якщо мені хтось подобаються, то я знайомлюся з ними трохи більше, перш ніж зняти труси. (Якщо я не бачу з ними серйозного майбутнього, я займаюся сексом на першому п обаченні.) Секс може вас збентежити. Особливо хороший секс. Це змусить вас подумати, що вам хтось подобається, коли правда в тому, що вам подобається секс. Мій дядько, котрий є геєм, завжди каже, що якщо секс чудовий, ти фактично не знатимеш, чи тобі хтось подобається протягом півроку. Я думаю, що в цьому є частка правди.
3. Додайте трішки ванілі.
Я щойно з’їв фондю з цим хлопцем. Спочатку я подумав: «Ти серйозно? Фондю? ” але після того, як я причипурився та зустрівся з ним у французькому ресторані, і ми спробували, я був буквально одержимий ціює ідею надалі. Ці милі речі, які змушують блювати, коли це робить хтось інший – насправді – це чарівно, коли ти робиш це сам. Кілька місяців тому я мав побачення з кимось на пристані Санта-Моніки. Спочатку, коли почув цю пропозицію, я мало не заржав з ідеї, але потім, після того, як ми поцілувались на оглядовому колесі, я відчув, що це неймовірно круто.
4. Дозвольте собі хвилюватися.
Це пов’язано з тим, що потрібно зауважувати виникнення негативних думок. Що стосується побачень, то квірні люди можуть потрапити в цей негативний простір швидше за всіх. Побачення може бути чудовим, але одразу після нього ми починаємо знаходити вади чи причини, чому це не спрацює, коли насправді немає причин. Коли ви помітите, що наразі є зайвий негатив, просто перепитайте себе, які на це можуть бути підстави.
5. Будь вразливим, а най го вдре.
Є причини, чому ми не вразливі. Коли ми відкриваємось і почуття не є взаємними, стає дуже боляче. (Настільки боляче, що ми можемо проплакати увесь тиждень.) Оскільки ми усвідомлюємо, що більшість стосунків врешті-решт не працюють, ми не хочемо бути вразливими. Ми не хочемо опинятися в калюжі власних сліз кожні три місяці. Але для того, щоб виникли справжні стосунки: змістовні, такі які нас б задовільнили та тривали більше трьох місяців – нам доведеться відкрити себе і наразити на потенційну відмову. Нам доведеться бути вразливим. Це ціна за серйозні та тривалі стосунки.
Гаразд, ось і все! Удачі вам. Бог свідок, що побачення – це непросто.
Використане зображення від oneinchpunch через iStock
Ця стаття була спочатку опублікована 28 серпня 2017 р. З тих пір оновлена.
Переклав українською користувач Hornet Nick Gramm
