“Джо Белл” з Марком Волбергом в головній ролі – невдала спроба створити соціально значущий фільм про цькування і знущання
Якщо дорога в пекло прокладена благими намірами, то ця дорога напевно засмічена кінотеатрами, в яких демонструють серйозні, соціально значущі, хороші, але не відмінні фільми, які більше нагадують уроки цивільного права, ніж цілісні історії. Деякі з кінозалів на цій довгій дорозі в пекло можуть мати яскраві вивіски з назвами таких фільмів як «Зіткнення» або «Погоня за щастям», «Ганді» або «Стертая особистість». Джо Белл, який пройшов через Сполучені Штати, щоб привернути увагу до руйнівних наслідків булінгу, міг би теж опинитися серед цих яскравих афіш.
У фільмі «Джо Белл» режисера Рейнальдо Маркуса Гріна за сценарієм Діани Оссани і Ларрі МакМертрі ( «Горбата гора»), заснованого на реальних подіях, Марк Волберг виконує роль головного героя – скорботного батька, який мандрує США, щоб привернути увагу до проблеми булінгу. Незважаючи на те, що історія буде ретельно розкрита під час розповіді, фільм починається в середині шляху, зі сцени, де роботяга Белл товчеться по узбіччю шосе штовхаючи перед собою хиткий візок зі своїми речами, а його син Джадін (роль якого блискуче зіграв Рід Міллер), йде слідом, сладаючи батьку компанію.
Старшокласник Джадін – причина, з якої Белл відправився в дорогу. Джадін живе в маленькому містечку і недавно він зізнався сім’ї про свою сексуальну орієнтацію, а також про постійні переслідування і цькування в школі. Приблизно через 30 хвилин від початку фільму ми починаємо розуміти, що Джадін – це плід уяви Белла; хлопчик покінчив життя самогубством в результаті нескінченних знущань. Така дивна побудова оповідання практично нічого не додає до фільму: більшість людей, які дивляться фільм, будуть мати якесь уявлення про історію (а ті, хто не в курсі, можуть просто задатися питанням, навіщо потрібна ця гра з фактами).
Потім сюжет фільму поперемінно переключається між триваючою мандрівкою Белла, мотивованою реальним бажанням змінити щось і якось пом’якшити власну провину в смерті сина, і обставинами, що призвели до самогубства Джадіна. Міллер – дуже емоційний син; він має підвищену чутливість (і фізично він андрогін), яка підкреслює мікро- і макроагрессію з якою він стикається з боку своїх однолітків і батька; він в рівній мірі сповнений надій і засмучений, а коли йому боляче, він не тільки сумує, але і поранений.
Волберг стоїчний і праведний, в ролі Джо Белла; досить просто, хоча і трохи однобарвно. Повільне усвідомлення Беллом того, на скільки його власна поведінка посилила тяжке становище Джадіна, суперечить тому посланню, яке він поширює на своєму шляху із Заходу в Нью-Йорк. Це привносить у фільм необхідну напруженість, тому що навіть епізоди зіткнення з кількома гомофобами або його власне збентеження з приводу інтересу Джадіна до черлідінгу приглушені і зменшені. Коли Гері Сініз з’являється у фільмі ближче до фіналу в ролі офіцера поліції в Колорадо, який подружився з Джо Беллом і поділився схожою історією зі свого життя, структура і прямота його гри піднімають емоційний планку – ви розумієте всю гостроту його внутрішньої боротьби з сексуальністю власного сина. Він за п’ять хвилин демонструє це краще, ніж ми бачимо, спостерігаючи за Джо і Джадіном протягом усього фільму.
Ви запитаєте, чи був би фільм «Джо Белл» іншим, якби Сініз зіграв головну роль (ну або Джейк Джилленхол, який був виконавчим продюсером, і зробив цю роботу зі справжньою любов’ю для клубу шанувальників «Горбатої гори»).
У реальному житті Джо Белл так і не завершив свій піший похід. Як це часто буває, його збив на смерть водій автомобіля, який заснув за кермом. Звичайно, до цього моменту Джо на своєму шляху встиг поділиться деякими дуже важливими і очевидними крупицях мудрості зі шерифом Вестіном (у виконанні Сініза) і всією аудиторією, яку він зустрів під час своєї подорожі, або ж примиритися зі своїм мертвим сином, який чекає на нього в золотому полі по дорозі до неба.
Ця сцена заперечує все те, що було показано раніше – «скажіть своїм дітям, що ви їх любите, будете поряд з ними, підтримайте їх без осуду, бо все це може зникнути в одну мить …” якщо ви не знімаєтеся в кіно, тоді ви можете побачити їх, коли захочете тільки в країні фантазій.
Фільм «Джо Белл» з Марком Волбергом, Рідом Міллером і Гері Сінізою вже вийшов в прокат.
