Мексиканські Муші — це «третя стать», яку і поважають, і засуджують

Мексиканські Муші — це «третя стать», яку і поважають, і засуджують

Be first to like this.

This post is also available in: English Español Русский

На півдні штату Оахаса, Мексика, в межах регіону Теуантепек, знаходиться район Хучітан, жителі якого гордо зберігають давню місцеву доколоніальну культуру сапотеків. У цій культурі визнається існування муше/мукс (наголос на другий склад), «третього гендеру», який не є повністю чоловічим або жіночим.

І хоча вони іноді ідентифікують себе як чоловіки-геї, які одягаються як жінки, муші це мінливі створіння, які не є чітко геями або трансгендерами. Як і у індійської касти Хіджра, їх культурне існування благословенно шанується, але в той же час муше засуджуються меншістю.

Багато людей вірять, що діти, народжені з гендером муше – це креативні, безстрашні, дуже гостинні люди, наділені чоловічою силою і жіночою чуттєвістю, з великим творчим потенціалом. Інші ж вважають, що нібито матріархальне суспільство Хучітана спонукає їх синів ставати муше, в надії, що вони ніколи не одружаться і замість цього залишаться з ними, щоб фінансово і фізично піклуватися про своїх літніх матерів.

Перегляньте чудовий 10-хвилинний документальний фільм про муше:

Вважається, що слово «муше» походить від іспанського слова «жінка» — mujer, а також, що муші можуть бути vestidas – одягненими в жіночий одяг або pintadas – в чоловічому одязі і з макіяжем. Вони часто дотримуються національних костюмів, які переважно асоціюються або з чоловіками, або з жінками, вони ж – ні те, ні інше, і тому від них не очікують подібності з жінками або чоловіками – вони втілюють силу і красу, яка асоціюється з муше.

Культура муше сягає корінням в доколумбову Мексику, яка існувала, за чотири тисячі років до того, як туди прибули європейські колонізатори. Ще тоді у мексиканських аборигенів були ацтеківські жерці-кроссдрессери і боги Майя, одночасно чоловіки і жінки.

І поки в багатьох частинах сучасної Мексики приймають ідентифікацію метисів як іспано-американо-індіанський вплив (разом з мачизмом, жінконенависництвом і гомофобією, які з’явилися разом з колонізаторами), люди регіону Хучітан віддають перевагу своїм аборигенським корінням. Район також часто називають матріархальним, оскільки жінки керують місцевим ринком, де вони продають продукти харчування та морепродукти для чоловіків-фермерів та чоловіків-рибалок, які зайняті важкою працею весь день.

За місцевими підрахунками, від 6 до 10 відсотків населення Хучітана складають муші. Деякі повідомляють, що в кожній родині народжується одна або дві дитини – муше. Їх представник Марлу Феретті визнає: «Вони кажуть, що ніби Бог дав святому Вінценту Ферреру мішок з муше, щоб він розселив їх по Мексиці і всьому континенту. Але після прибуття в Хучітан мішок порвався, і він розсипав їх усіх тут».

Коженого разу у листопаді в Хучітані навіть проводиться триденний фестиваль, який називається «Vela de las Intrepidas» («Парад безстрашних»), який святкується муше. Проходить парад з пересувними платформами, як на карнавалі в Ріо-Де-Жанейро, люди танцюють на вулицях, проводиться конкурс дефіле, на якому місцеві муші показують свої чудові сукні, над якими вони працювали місяці.

В основнмом муші працюють швачками, кухарями, організаторами заходів, флористами і доглядальницями. Однак зустрічаються і секс-працівники. Деякі муші застосовують гормональну терапію або пластичну хірургію, хоча далеко не всі це роблять.

Тим не менш, це помилково вважати їх життя шикарними, або представляти Хучітан раєм для квір-людей.

View this post on Instagram

Mirada muxe'. #muxe #muxes #juchitan

A post shared by Gerardo Valdivieso Parada (@chegeraparada) on

Зазвичай вважається, що муше ніколи не покине свою сім’ю, так як він не зможе знайти свою любов і одружитися. Звичайно, вони можуть знайти собі коханця-чоловіка (які відомі як mayate (маяти)), але згідно з 23-річним муше на ім’я Наомі, «Це все дуже складно для муше. Дуже часто чоловіки всього лише домагаються сексу від тебе, а якщо ти перебуваєш з кимось у відносинах, то це зберігається в секреті, так як не всі люди приймають нас».

Муше також стикаються з дискримінацією. Багато з них ніколи не вступають в інститути і вилітають зі шкіл у віці 14 або 15 років через знущання однокласників. Вони також стикаються з захворюваннями, що передаються статевим шляхом, дискримінацією на робочому місці, домашнім насильством від батьків, що їх не приймають і коханців, а іноді навіть насильно гинуть. Також простий народ забороняє відвідувати їм деякі міські заходи або громадські туалети, так як вони не приймають їх гендерну ідентифікацію.

Тут ви можете подивитися відео виступу артиста-муше Лукаса Авендано (Lukas Avendaño):

Волонтер, що підтримує культуру муше Еддер Чікуельяр (Edder Chicuellar) каже, що вони ще не сформувалися як згуртоване політичне співтовариство через заздрість і боротьбу за коханців, молодість і красу.

Але тим не менш, муше стають помітним символом для більш ліберальних спільнот «першого світу» (як сама Мексика), які все ще протистоять автентичному життю поза традиційними гендерними обмеженнями.

Артист Лукас Авендано вже став унікальним представником муше на арт-сцені Мексики, він виконує перфоманси, які допомагають вивчити самотність і гордість особистості муше. Своєрідність муше навіть дісталася до Лос-Анджелеса як термін для латиноамериканців, чия гендерна ідентичність лежить за межами бінарного поділу на чоловіків і жінок.

Тут представлено ще більше фотографій муше:

View this post on Instagram

Photo by @christian_foto + @everydaylatinamerica "In the Zapotec cultures of Oaxaca, Muxe is an assigned male at birth, who dresses and behaves in ways otherwise associated with the female gender. They are considered the third gender. It is believed that the term Muxe comes from the Spanish word "Mujer", a phonetic derivation that the Zapotecs began to use in the sixteenth century. From pre-Columbian times, the Zapotecs considered the Muxes as a third gender, no better or worse than men and women, simply different. Some Muxes form monogamous couples with men and get married, others live in groups, and others marry women and had children." #muxes #oaxaca #mexico​ #everydayeverywhere Photo selected by guest curator @saharaborja

A post shared by Everyday Everywhere (@everydayeverywhere) on

View this post on Instagram

Niektórzy nazywają to matriarchatem, trochę niesłusznie, ale coś z tym z pewnością jest. Kobiety z Juchitanu przez lata były odpowiedzialne za politykę miasteczka, jego stosunki z ościennymi miastami, a także za handel.  O mężczyznach mówi się tu, że „połowa ma penisy słodkie, a połowa słone”, co ma oznaczać, że wedle tradycji mają trudnić się rolnictwem albo rybołówstwem. Kto zatem miał zająć się dziećmi i domem? Tutaj pojawia się trzecia płeć, czyli "muxes" – która tradycyjnie była bardziej płcią społeczną niż seksualną. Na zdjęciu kobiety z Juchitanu podczas dorocznej veli trzeciej płci, 2014 rok. Więcej o muxes i Juchitanie na blogu, link w bio. #muxes #muxe #juchitan #vela #blogtrotters #blogtroterzy #blogpodrozniczy #polishtravelblogs #natgeopl #blogipodroznicze #podroze #podróże #podróż #viajemostodospormexico #mexico #meksyk #discoveringmexico #mexicodesconocido #mexicotour #instamexico #natgeomx #mextagram #mexicolors #mexiko #mexique #mexicomagico #mexicomagicoblog

A post shared by Ola Synowiec (@mexicomagicoblog) on

А ви знали про спільноту муше?

Ця історія була вперше опублікована 11 квітня 2018 року.

Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5

Quantcast