Огляд року: прогрес або спад рівності для ЛҐБТІК у 2021-му?
Після того, як складнощі продовжилися практично для всіх у 2020-му, ми покладали значні надії на 2021-й. На жаль, цей рік також не виявився легким. 2021-й рік позначився звитягами на ниві відновлення та відбудови, а також повернення до чогось, віддалено схожого на нормальність, у багатьох куточках світу. Але у випадку світової спільноти ЛҐБТІК прогрес і визнання прав людини були затьмарені численними нападками на наші права та тривалим і зростаючим впливом пандемії. І все ж, незважаючи на ці виклики, нам вдалося досягти численних важливих перемог.
Хоча в Північній і Південній Америках, а також по Європі протягом 2021-го року з’явився доступ до щеплень від ковіду, така ситуація запанувала далеко не в усіх частинах світу. Більше того, доступ завжди складніший для найбільш маргіналізованих шарів суспільства, в тому числі – ЛҐБТІК-людей. Відповідно, для значних частин нашої глобальної спільноти повернення до такої собі норми ще залишається прагненням, а благоустрій ЛҐБТІК-людей і далі руйнується через пандемію.
На додачу до поглиблення вразливостей через пандемію, 2021-й також став свідком цілого ряду спроб урядів різних країн атакувати, криміналізувати та обмежити права ЛҐБТІК-осіб. До прикладу, у жовтні парламент Ґани почав розгляд законопроєкту, який не лише підтримує існуюче законодавство щодо криміналізації одностатевих стосунків, але також оголошує адвокацію прав ЛҐБТІК-людей злочинною діяльністю. В Уґанді, де кримінальний кодекс уже й так передбачає довічне ув’язнення за одностатеві стосунки, парламент прийняв Закон про злочини на сексуальному підґрунті, який підтверджує криміналізацію та зображає ЛҐБТІК-людей сексуальними злочинцями. На щастя, закон було ветовано президентом Уґанди, як зайвий, через уже існуючий кримінальний кодекс.
В Індонезії по всій країні було ратифіковано місцеві підзаконні акти, спрямовані проти ЛҐБТІК, в тому числі – практика самосуду над ЛҐБТІК-людьми. Наприкінці жовтня польський парламент представив законопроєкт “Зупинити ЛҐБТ”, який би офіційно заборонив проведення прайд-маршів та інших ЛҐБТІК-зборів. У травні Угорщина прийняла закон, який забороняє транс- і інтерсекс-людям офіційно міняти ґендер, а пізніше того ж року представила законопроєкт, аналогічний сумнозвісному російському закону про “ґей-пропаганду”.
Такі закони не лише позбавляють ЛҐБТІК-людей юридичного захисту, вони також дають зелене світло насильству та дискримінації. У Ґані активісти повідомили про безпрецедентну хвилю насильства минулого року, в тому числі напад на новозаснований ЛҐБТІК-центр. У провінціі Ачех у Індонезії натовп місцевих громадян схопив і затримав двох чоловіків-ґеїв, які потім зазнали публічного пороття. У Польщі набирають обертів напади на Прайд і інші ЛҐБТІК-події.
На жаль, ЛҐБТІК-людям не звикати до законодавчих обмежень і замахів на людяність. Наші спільноти довший час використовували як пішаків у політичних розборках, видавали за цапів-відбувайлів, демонізували та формували образ загрози для суспільства. У той самий час нападки тривали і від релігійних лідерів, які прагнуть контролювати соціальні норми та очікування.
Через це наші спільноти витривалі та креативні, незважаючи на труднощі, і 2021-го це було продемонстровано численними видатними перемогами.
У липні Аргентина дозволила відмічати третій ґендер в усіх офіційних документах. У жовтні Сполучені Штати частково послідували цьому прикладу та випустили перший паспорт із позначкою третього ґендеру (“X”). Обидва випадки встановлюють важливий прецедент у визнанні існування небінарних людей, і є важливим досягненням для транс- і інтерсекс-людей, які не визначають себе ані чоловіком, ані жінкою. У листопаді апеляційний суд Ботсвани підтримав рішення Верховного суду 2019-го року, яке декриміналізувало одностатеві стосунки, таким чином покінчивши зі спробами держави зберегти застарілі колоніальні закони. І в самому кінці року конгрес Чилі схвалив одностатеві шлюби, а Канада та Франція стали лише шостою та сьомою країнами світу, які заборонили так звану конверсійну терапію.
Крім того, є певні досягнення на глобальному рівні. У листопаді Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про доступ до виборчого процесу, чітко відзначивши перепони, які чинять через сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність людей. Це важливо, адже це була лише друга резолюція Генасамблеї, де недвозначно згадувалася сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність, вона визнає на глобальному рівні ті перешкоди, що мусять долати ЛҐБТІК-люди, та представляє важливий інструмент адвокації, який активісти можуть використовувати у боротьбі у своїх країнах.
Тож якого висновку ми можемо з цього дійти? Виступ на захист рівності ЛҐБТІК – це не легко. І досягнутий прогрес – не лінійний, помітні перемоги затьмарені руйнівними спадами. Наша спільнота історично одна з найбільш ігнорованих, і нас завжди виставляють крайніми. Аж до сьогодні 68 країн продовжують криміналізувати одностатеві стосунки. Нам ще є багато за що боротися. Але прогрес таки відбувається. Щороку. Вступаючи у новий календарний рік, подумаймо над тим, чому ми можемо навчитися з минулорічних невдач, як відсвяткувати перемоги та підготуватися до тривалої боротьби у 2022-му.
Ендрю Шлаґер – асистент із розвитку та комунікацій організації “OutRight Action International”.
Переклав українською користувач Hornet @7egga
