У 43 річницю його вбивства, давайте згадаємо і вшануємо Гарві Мілка
27 листопада 2021 року була сорок третя річниця одного з найбільш шокуючих моментів у квір-історії Америки. Тієї ночі 1978 року Ден Вайт убив члена міської наглядової ради Сан-Франциско Гарві Мілка та мера Джорджа Москоне. Вайт, також міський наглядач, невдоволений протидією Мілка та Москоне, убив обох чоловіків і в результаті обійшовся м’яким вироком. Вбивство Мілка та м’який вирок Вайту викликали заворушення.
Ким був Ден Вайт?
До того, як стати політичною силою, Вайт представляв стару гвардію Сан-Франциско як поліцейський і пожежний. У наші дні більшість державних службовців витіснені із Сан-Франциско багатими жителями та змушені переїхати у далекі передмістя. Але у 1977 році Вайт був місцевим жителем і працював на півставки міським наглядачем. Через своє становище він був змушений піти у відставку з інших державних посад. Для додаткового заробітку він улаштувався працювати ресторатором.
Вайт був прибічником комерційного розвитку. Він сперечався з мером Москоне та Мілком, які хотіли, щоб сусіди мали контроль над будівництвом.
Зростаюча напруга
Вайт, схоже, вирішив, що Гарві Мілк був ворогом після того, як той проголосував за розміщення притулку в районі Вайта. У відповідь Вайт проголосував проти закону про рівні права для квір-громадян. Двоє часто сралися.
Напруга досягла апогею 10 листопада 1978 року, коли Вайт раптово вийшов зі складу Наглядової ради. Він просто не міг зводити кінці з кінцями через низьку зарплату, яку він отримував у місті та у своєму ресторанному бізнесі.
Це змусило групи, що виступають за розвиток, нервувати. Без Вайта вони могли втратити свій вплив на міську політику. Вони змусили Вайта подати прохання про поновлення його на посаді.
Ніч убивства Гарві Мілка
Мер Москоне відмовився від повторного призначення Вайта і натомість обрав чиновника житлового будівництва, який, ймовірно, виступатиме за стійку житлову політику. У день, коли мала бути призначена його заміна, Вайт вирушив у мерію зі зброєю та боєприпасами.
Він увірвався до будівлі мерії через вікно, потім пробрався до кабінету мера. Вони зустрілися віч-на-віч, і Вайт попросив повернути йому роботу. Двоє чоловіків сперечалися і, нарешті, перейшли до більш приватної кімнати, де б їх не змогли підслухати.
ПОВ’ЯЗАНА СТАТТЯ | 6 речей, які я люблю та ненавиджу у фільмі “Milk”
Тут Вайт двічі вистрілив Москоне в плече та груди, а потім ще двічі впритул у голову. Звідти він втік до офісу Мілка та застрелив його. Четверта та п’ята кулі пробили голову Гарві Мілка.
Наслідки вбивства Гарві Мілка
Тіла цих двох чоловіків були виявлені Даяном Файнштейном, тодішнім президентом Наглядової ради. Тієї ночі десятки тисяч людей пройшли маршем із кварталу Сан-Франциско Кастро до мерії – традиція, яка тривала роками, після того, як квір-спільнота міста зіткнулася з втратою.
На суді Вайт був визнаний винним у ненавмисному вбивстві, це незначне звинувачення, яке не відповідало вбивству Гарві Мілка. У відповідь на це квір-спільнота влаштувала бунт, спалюючи поліцейські машини та вибиваючи вікна у мерії. З часів Стоунволла минуло близько десяти років, і ЛГБТ-люди дізналися, що можуть дати відсіч законам, які не ставляться до їхнього життя всерйоз.
Вайт відсидів лише п’ять років зі свого семирічного ув’язнення та був звільнений умовно-достроково у 1984 році. Він ніколи не висловлював каяття у скоєному. Фактично, Френк Фальзон, детектив, до якого звертався Вайт, сказав, що Вайт зізнався в 1984 році, що вбивство було навмисним – і він також мав намір вбити інспектора Керол Рут Сільвер та тодішнього члена Асамблеї (і майбутнього мера Сан-Франциско) Віллі Брауна.
Вайт наклав на себе руки 21 жовтня 1985 року.
На згадку про вбивство Гарві Мілка і шлях, який він проклав для всіх майбутніх ЛГБТК-державних службовців, давайте пам’ятати Гарві (#RememberHarvey).
Переклав українською користувач Hornet
