Драма про гарячих мужиків “15 Років” від Юваля Хададі звертає увагу на гострі питання гей-спільноти
Дія фільму Юваля Хададі (Yuval Hadadi) «15 років» розгортається на порозі свята і його безпосередніх наслідків. Я не побоюся цих слів: це справжня драма з гарячими мужиками, і вона тепер доступна на DVD і в стрімінгових сервісах.
Йоав (Oded Leopold), успішний 42-річний архітектор з Тель-Авіва, і його молодий партнер Ден (Udo Persi), живуть, як може здатися на перший погляд, ідеальним гей-життям. Проте, коли найкраща подруга Йоава, одинока фотограф, на ім’я Альма (Yuti Asarsai) оголошує про свою вагітність на відкритті галереї (де виставлено багато фотографій Йоава, який дійсно є справжнісіньким гарячим мужиком), фільм починає розкриватися, зачіпаючи коротко і несентиментально, ряд гострих питань, що стоять перед гей-спільнотою.
«Одна з представлених тем», – каже режисер, – «це проблема дітей в гей-співтоваристві. Гетеросексуальні пари завжди відчували цей тиск суспільства про необхідність завести дітей – ви одружуєтеся, і ви заводите дітей. Для гей-спільноти ж це відносно нове питання, з яким воно стикається протягом останніх 10-15 років».
Ідея мати дитину не просто лякає Йоава, вона запускає ланцюгову реакцію ядерних масштабів, яка перевертає його життя. Стає гранично ясно, як він уникав цієї ідеї все своє життя. Він є відмінним прикладом сильних небагатослівних чоловіків, яких люблять показувати в кіно, але під цією маскою ховаються невирішені проблеми. Його мати померла від раку товстої кишки в ранньому віці; його батько вмирає в будинку престарілих, в якому Йоав ніколи не з’являвся; він одержимий старінням, яке він бачить на своєму обличчі; його мучать сни про бездомних з вулиць Тель-Авіва, яких він бачить під час нічних пробіжок.
Він небагатослівний, і це добре, тому що майже завжди, коли він говорить, його слова глибоко чіпляють слухача. Його ставлення до Альми стає жорстоким і, в якомусь сенсі, новим, коли він дізнається про її вагітність: в співтоваристві відчувається такий сильний тиск «бути нормальним», що йому здається, ніби його знову «закривають в шафі», в іншій, але такій ж обмежуючій. Під час святкування річниці відносин Дена і Йоава, він розповідає іншій гей-парі, що їхня дочка виглядає як щось з «Володаря Кілець» і звинувачує Альму в тому, що вона народила дитину тільки для того, щоб бути в тренді, і, що ще гірше, що вона використовує дитину в якості натхнення для своєї наступної виставки.
Іншими словами, він мудак. Одед Леопольд втілює цього персонажа з таким співчуттям і деталями, що ми, як і всі його оточуючі, тримаємося від нього подалі (і не раз прощаємо за короткий 90-хвилинний фільм). Він мужній і стійкий – Альма проникає в саме серце його внутрішньої гомофобії, коли жартує, що йому подобається, коли його приймають за натурала. І все ж він не позбавлений емоцій.
Фільм «15 років» може здатися вам фільмом про кризу середнього віку; і місцями це дійсно так. Хададі все ще мав деякі невдалі режисерські моменти – найбільш кричущий з них – це очевидне розміщення архітектурної моделі, яку Йоав руйнує, програвши серйозну угоду. (Ще до початку сцени стає ясно, що ця модель там стоїть тільки для того, щоб її зламали). Однак три головні ролі підібрані відмінно. Зіграний Удо Персі (Udo Persi) Ден – це не просто якийсь багатостраждальний партнер; він успішний і шановний в суспільстві адвокат, у якого є свої бажання і інтереси (і додатки для знайомств – одне з них). Альма – також не простачка, в її реалістичному підході до Йоава відчувається жива щирість, а в їх трагічних дружніх відносинах – емоційне напруження.
Йоав – це парадокс, що не піддається вирішенню. «15 років» поважає відсутність цього рішення. Його біль може бути загадкою для нас, але має значення тільки те, що вона реальна в першу чергу для нього самого. Фільм нагадує нам, що «шафа», в якій ми замкнені, буває не тільки одна: соціальні підвалини мінливі і змінюються разом з тими, які ми так ретельно деталізуємо для нашого власного поневолення.
Фільм Юваля Хададі «15 років» доступний на DVD і онлайн.
Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5
