Гей-режисер хоррор-фільмів ділиться своїми улюбленими фільмами жахів
Відкритий гей, режисер фільмів жахів Клайв Баркер, найбільш відомий такими фільмами, як «Повсталий з пекла» («Hellraiser», 1987), расово забарвлений фільм жахів 1992 року «Кендімен» і його фільм 1998 року, удостоєний премії «Оскар», про відкритого гея, режисера Франкенштейна Джеймса Вейла, “Боги і монстри”. У той час як фільми жахів Клайва Баркера самі по собі є культовими, Баркер поділився своїми 10 улюбленими фільмами жахів усіх часів, і це дивовижний список, наповнений фільмами, про які ви, можливо, ніколи і не чули.
Цікаво, що деякі з фільмів, які він вибрав, є документальними, і один з них був зроблений Волтом Діснеєм. Фільми охоплюють період з 1943 по 2010 рік, і багато з його улюблених фільмів – міжнародні, зняті командами з Німеччини, Італії, Великобританії, Франції, Сербії та Уругваю. Кожен фільм по-своєму жахливий: канібалізм, примусова копрофагія, різанина тварин, одержимість демонами і вторгнення інопланетян, і це далеко не все.
1. «Виховання на смерть» («Education for Death») Клайд Джеронімі, 1943
Дивно, але насправді це 10-хвилинний пропагандистський фільм про Другу світову війну, знятий Волтом Діснеєм в 1943 році. Він показує ідеологічну обробку молодого німецького хлопчика на ім’я Ганс в нацистській ідеології. Нічого насильницького у фільмі не відбувається, але моторошно дивитися, як він салютує Гітлеру і дізнається, що у солдата не повинно бути слабкості або жалю.
2. «Кров тварин» («Le Sang des Bêtes») Жорж Франью, 1949
«Кров тварин» – це 20-хвилинний короткометражний післявоєнний французький документальний фільм, який протиставляє образи безтурботного паризького передмістя, сценам з бійні, де корови, вівці і коні вмирають, щоб стати їжею для жителів передмістя. Режисер створив фільм у чорно-білому кольорі, щоб отримати емоційну реакцію глядачів, і щоб не робити акцент на нутрощах і крові.
Ви можете подивитися повний фільм тут, він досить графічний і включає в себе безліч криків тварин, тому замість нього ми вставили сюди кліп режисера, який розповідає про свій фільм.
3. «Очі без обличчя» («Eyes Without a Face») Жорж Франью, 1959
Цей французький фільм жахів («Les Yeux sans Visage») розповідає про стурбованого лікаря, який прагне завершити операцію з пересадки обличчя своєї дочки, яка була спотворена в жахливій автокатастрофі. Вона носить моторошну, невиразну маску, чекаючи донора, і повільно божеволіє від думки, що інша жінка повинна втратити своє обличчя, щоб воно з’явилося у неї.
Дивіться також | «Тиша» та 10 інших фільмів жахів про інвалідів
4. «Екзорцист» («The Exorcist») Вільям Фрідкін, 1973
«Екзорцист» був включений в кілька списків кращих фільмів жахів усіх часів, і легко зрозуміти, чому. У фільмі молода дівчина на ім’я Рейган стає одержимою демоном (або, можливо, самим дияволом). Всі знають про сцену, де Рейган рве гороховим супом на священика, але не всі знають про криваву сцену, де вона неодноразово встромляє собі в піхву розп’яття, кажучи: «Нехай Ісус трахне тебе!». Жесть. Не дивно, що глядачі, як повідомляється, виходили з залу під час показу фільму.
5. «А тепер не дивись» («Don’t Look Now») Ніколас Роег, 1973
Канадський актор Дональд Сазерленд з’являється в цьому британсько-італійському інді-фільмі про подружню пару, яка відправляється в Італію, щоб відновити стару церкву після випадкової смерті їхньої дочки. Одна з двох старших сестер попереджає подружжя, що їх недавно померла дочка намагається попередити їх про небезпеку, що насувається, але справжня краса цього фільму полягає в його стилістичному монтажі, який підсилює психологічний відчай батьків.
Фільм також був заснований на оповіданні письменниці жахів Дафни Дю Мор’є, автора роману, який Альфред Хічкок пізніше перетворив на свою лесбійську психодраму 1940 року «Ребекка».
6. «Сало» («Saló») П’єр Паоло Пазоліні, 1975
Також відомий як «120 днів Содому» (заснований на роботі сексуального розпусника XVIII століття Маркіза де Сада), в цьому фільмі четверо багатих, корумпованих італійців викрадають 18 підлітків — дев’ять хлопчиків і дев’ять дівчаток — і піддають їх чотирьом місяцям «крайнього насильства, садизму і сексуальних і психічних тортур», що включають переодягання, одностатеві шлюби (жах!), згвалтування, поїдання їжі з прихованими в ній нігтями, насильницьке годування фекаліями і вирізання очей і язиків.
Передбачається, що фільм виступає коментарем до зневаги корумпованих плутократів до людського життя…
7. «Пекло канібалів» («Cannibal Holocaust») Руджеро Деодато, 1979
Один з перших в історії фільмів в жанрі «знайденої плівки» (як, наприклад, «Відьма з Блер: Курсова з того світу»). У фільмі розповідається про антрополога, який досліджує кадри зниклої знімальної групи документального фільму, яка вирушила в джунглі Амазонки, щоб зняти про життя серед племені канібалів. Антрополог виявляє тривожний поворот подій (який ми не будемо розкривати).
Цей фільм був заборонений в декількох країнах через жорстоке поводження з тваринами і переконання, що режисер вбив своїх акторів, щоб домогтися кривавого реалізму, але всі його актори були знайдені живими після завершення зйомок. Тваринам, можливо, не так пощастило.
8. «Криваві жнива» («High Tension») Alexandre Aja, 2003
«Криваві жнива» – це графічний французький фільм жахів про романтично одержимого серійного вбивцю, який вбиває цілу сім’ю. З версії фільму NC-17 було видалено кілька затяжних кадрів крові, що б’є з горла, щоб отримати R-рейтинг (дітям до 17ти лише в супроводі дорослих). Вірний своїй назві, безжалісний вбивця і жінка-антигерой підтримують високу напругу, але деякі критики не були вражені його простим сюжетом і передбачуваною надмірною залежністю від крові.
9. «Напад паніки» («Ataque de Panico») Феде Альварес, 2009
«Напад паніки» – це майже п’ятихвилинний уругвайський науково-фантастичний короткометражний фільм про роботизоване вторгнення інопланетян в Монтевідео, столицю Уругваю. Фільм має вільний стиль зйомки – нібито з точки зору когось, хто був свідком нападу — і коли бійня дійсно починається, важко не відчути жаху, незважаючи на те, що роботи, НЛО і вибухи були явно додані за допомогою комп’ютерної графіки.
10. «Сербський Фільм» («A Serbian Film») Срджан Спасоевич, 2010
В даний час заборонений у восьми країнах «Сербський фільм» являє собою новий максимум (або мінімум) в так званому «тортурному порно» фільмі жахів. У ньому фінансово знедолений порнозірка (чоловік) погоджується знятися в «художньому фільмі», який виявляється нюхальним фільмом, що включає некрофілію і згвалтування немовлят. Реальний режисер фільму сказав, що хоче зняти фільм, який «викриває фашизм політкоректності» і йде врозріз з очікуванням, що всі фінансовані з–за кордону сербські фільми будуть художніми і про війну.
Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5
