До Стоунволла: як бунт у кафетерії Комптона надихнув громадянський правовий рух ЛГБТ

Щороку в червні по всьому світу проводяться Прайди, аби відзначити Стоунволлські повстання – основу сучасного правового ЛГБТ руху. Але хоча ці повстання і найвідоміші, вони не були першим спалахом обурення з боку квір-спільноти. Трьома роками раніше бунт в закусочній Комптона був значною, хоч і непоміченою, подією в боротьбі квірів за свободу.

Що являв собою кафетерій Комптона?

У Сан-Франциско в 1960-х роках була низка закусочних, які пізніше стали називати кафетеріями. Розташування в районі Тендерлоїн було особливо важливим для місцевої ЛГБТ-спільноти, оскільки Кастро все ще залишався місцем для зустрічей більш заможних квірів. Так як індустріальний район Саут-оф-Маркетом був місцем для круїзингу, Тендерлоїн був непоганим місцем для тусовок ЛГБТ.

Це місце не завжди було безпечним, величезною мірою “дякуючи” поліції, яка переслідувала та піддавала квірів утиску. На той час громадяни могли бути затримані за невідповідність їхнього вбрання їхній візуальній статі.

Особливо вразливими виявлялися транссексуали, яких спіткало не тільки законодавче гноблення, але й те, що геї та лесбіянки виганяли зі свого оточення людей, які виглядали як трансгендери. Навіть штат Кафетерію Камптона відбивав охоту в транссексуальних відвідувачів заходити до закладу.

Ніч повстання

Все почалося з суперечки між відвідувачами, яка переросла в сутичку. Хтось викликав поліцію, і кожен знав, чого далі очікувати: купа арештів усіх, хто вдягнувся не так, як вимагала його стать.

Але цієї ночі, в серпні 1966 року (точної дати невідомо) щось пішло інакше. Хтось вилив каву копу в обличчя, поперевертав меблі, їжа та тарілки літали по приміщенню. Вікна кафетерію були розбиті в дрізки, як і вікна поліцейського авто поблизу. Більшість протестувальників мали змогу втекти і поліція нічого не могла вдіяти.

Наслідки бунту

Заворушення відновилися наступної ночі. В кафетерії замінили розбиті вікна, але протестувальники повернулися, аби розбити їх знов, після оголошення про те, що транссексуалам більше не дозволяється відвідувати заклад.

Відповідь на бунт не закінчилася вуличними заворушеннями. Протягом декількох тижнів та місяців адвокати запроваджували нові суспільні служби, покликані зупинити переслідування владою транс-спільноти.

Нова сторінка в історії прав транссексуалів

Місцеві організатори створили групу, яку назвали Національний підрозділ транссексувлів, для того, щоб забезпечувати соціальні сервіси. Вкрай важливо, що одним з лідерів групи був офіцер поліції Еліот Блекстоун. Він був першим за всі часи зв’язком поліції та спільноти.

Роки минули перш ніж ворожість влади до транс-спільноти поступово зменшилася, частково завдяки діяльності Національної ради транссексуалів. Палкі протести винесли на перший план гостру потребу, реалізація якої до цього притискалася жорстокістю поліції. Працюючи зі своїми колишніми жертвами, протягом наступних десятиліть, відділення поліції Сан-Франциско спромоглося позбутися деяких міцно укріплених упереджень.

Сьогодні єдиними фізичними нагадуваннями про бунт є табличка вивішена тут у 2006 році і вуличний знак, на якому зазначено: “Шлях до кафетерію Джина Комптона”. Але свобода, яку транс-спільнота має зараз бере свій початок саме з того дня, як і дух протесту та відмови миритися з будь-чим окрім повного прийняття.

Чи знали ви раніше про бунт в Кафетерії Джина Комптона?

Вперше ця стаття була опублікована 1 липня 2017 року

Переклав на українську користувач Hornet Alex