Причина, Чому Багато Бісексуалів Приховують Свою Сексуальну Орієнтацію: Інші Представники Секс-Меншин

Причина, Чому Багато Бісексуалів Приховують Свою Сексуальну Орієнтацію: Інші Представники Секс-Меншин

Be first to like this.

This post is also available in: English Español Русский ไทย 繁體中文

Доктор Браян Додж, провідний дослідник бісексуальності і відмінностей в їх здоров’ї, заявив у своєму профілі, що “переважна більшість” біфобії, з якою він стикався, походила від геїв та лесбіянок. Кілька інших досліджень також показують, що такого роду біфобія і дискримінація і є причиною того, що бісексуальні люди приховують свою орієнтацію, хоча по кількості вони переважають геїв і лесбіянок.

Численні дослідження вказують на те, що бісексуальним людям від природи важче признатися в своїй сексуальній орієнтації, ніж геям, лесбіянкам чи натуралам, але небагато людей усвідомлює, що бісексуали схильні залишатися прихованими частіше ніж геї чи лесбіянки.

Опитування, яке було проведено Pew у 2013 році, виявило, що бісексуальні люди роблять камінг-аут втричі рідше, ніж геї, мають в чотири рази менше друзів серед ЛГБТ спільноти, ніж геї і показують вищий рівень соціальної недовіри, ніж геї. Також вони відчувають нижчий рівень сприйняття суспільством та в прогресі прихильного ставлення до їхньої сексуальної ідентичності.

На це є декілька причин. По-перше, не всі бісексуали самоідентифікують себе саме цим словом, а обирають більш різноманітні терміни (наприклад пансексуали чи гетеролабільні), а через це важче признатися, оскільки це щось менш знайоме, ніж “просто” гей чи натурал.

По-друге, 80% бісексуальних людей заводять стосунки з особами протилежної статі, а це означає, що їх бісексуальність дещо прихована для інших, тому це зменшує тиск з боку суспільства.

Та якісні дослідження показують, що третя і найбільш тривожна причина – це дискримінація з боку інших людей нетрадиційної орієнтації.

Опитування у 2015 році, в якому взяло часть 745 бісексуалів, виявило, що вони зазнають дискримінації від гетеросексуалів майже в такій же мірі, як і від геїв. А дослідження 2010 року показали, що бісексуали стикаються з унікальною “подвійною стигмою” від гетеро та гомосексуалів, які повторюють “розповіді про невизначеність, плутанину і обман, у яких бісексуальні люди нездатні вибрати свою ідентичність, чи навіть гірше, які брешуть хто вони насправді. ”

Дослідники назвали цю біфобну подвійну стигму формою “моносексизму” — упередження проти тих, кого приваблює більше ніж одна стать — і вони сказали, що це “чітко відрізняється” від того, з чим приходиться справлятися геям і лесбіянкам. Він додав, що це “ймовірно наносить психічний удар” на бісексуальних людей.

Як результат, дослідження 2010 року виявили, що процес самоідентифікації у бісексуалів призводить до психічних розладів майже вдвічі частіше, ніж у геїв, лесбіянок чи геторосексуалів.

Тангела Робертс, провідний дослідник у вивченні 2015, яке ми згадували раніше, говорить, що давно пора обсудити біфобію з боку геїв в нашій спільноті. “Про це ніхто не говорить”, зазначила Робертс, “Це наче вивішувати брудну білизну нашої так званої ‘ЛГБТ спільноти’. Вона говорить, ‘Подивіться, ми не поводимося так, як повинна поводиться наша спільнота, і з цим потрібно щось робити.’”

Що ви думаєте про біфобію в ЛГБТ спільноті ? Висловіть свої думки в коментарях.
Ця стаття була вперше опублікована 9 квітня 2018 року

Quantcast