Стародавнє порно з Помпей вказує на те, що Новий Завіт не був антигейським
Якщо ви вчили історію, то ви знаєте про виверження вулкана Везувій, яке знищило поселення Помпей в 79 році н. е. Вулкан вважався недіючим, і коли відбулося виверження – до нього ніхто не був готовий. Жар і попіл миттєво вбили жителів Помпей, зберігши їх тіла практично ідеально.
Помпеї опинилися в новинах, коли здалося, що нещасний помпеєць помер, коли він, ну, проводив час з тим, кого він любив найбільше:
Вибачте, що все псуємо, але схоже, що цей невезучий чувачок не проводив приємно час наодинці з собою. Жар від вулкана викликав скорочення м’язів, і саме тому його тіло прийняло таку позу після смерті.
Але не хвилюйтеся. Незважаючи на те, що цей хлопець і не насолоджувався собою, культура в Помпеях була дуже сексуалізована. На стінах будинків жителів Помпей часто висіли картини сексуального характеру. Розкопки також виявили безліч публічних будинків, заповнених сексуальними графіті.
Крім брудних речей, збереження Помпей дозволяє нам поглянути на культуру Римської імперії приблизно в ті часи, коли був написаний Новий Завіт. І як всі літературні твори, він є продуктом своєї культури.
Біблія – це не просто релігійний текст – це підручник історії. (Звичайно, відхилення є, не хвилюйтеся, ми не збираємося заявляти, що великий потоп дійсно стався або щось в цьому роді). І на додаток до цього – це ще й культурний коментар.
У відеоролику преподобного каноніка, Стів Чалк з Open Church Network бере стандартні антигейські «вірші про клобера» з Нового Завіту, щоб пояснити, чому там насправді не говориться, що Бог ненавидить квір-людей.
Чалк розглядає три уривки з віршів, написаних апостолом Павлом – Римлянам 1:27, 1 Коринтянам 6:9-10, 1 Тимофію 1:9-10 – плюс Матвію 19: 12. Руїни Помпей ілюструють культуру, в якій були написані ці тексти; сексуалізована культура, де «зачаровуються образом жорсткого, ерегованого пеніса – символу влади і задоволення».
Потім він описує культуру Римської імперії, де гомосексуалізм був дуже поширений:
«Якщо ви були чоловіком в римській культурі, то поки хтось був вашим соціальним підлеглим – раб, гладіатор, жінка або хтось ще, – проникнення в них вважалося соціально прийнятним і респектабельним.
«Одружений чоловік матиме коханку для задоволення і неримського хлопчика – для екстазу. Вони називали цих людей «безчесними» – людьми, абсолютно позбавленими соціального статусу і позбавленими більшої частини захисту, що надається громадянам за римським правом».
«Також, існує багато свідчень того, що римські жінки також займалися експлуататорським сексом – як правило, з рабинями, гладіаторами або кастрованими чоловіками-рабами – їх яєчка були видалені або пошкоджені, щоб вони не могли виробляти сперму і втратили бажання сексу, але все ще мали можливість ним займатися».
Чалк каже, що вірші подібні «Римлянам 1: 27» не слід розглядати як засудження гомосексуалізму, а як засудження використання сексу в якості зброї проти тих, хто не володіє владою. Як він каже: «кожен християнин вірить, що Бог – це Бог любові. Не дивно, що ці образливі практики засуджуються натхненним писанням».
Чалк вже не перший, хто стверджує, що Святий Павло не був антигеєм. Деякі науковці заявляють, що коли Бог говорить Павлу: «Не називай нічого нечистим з того, що Бог очистив», – він не тільки скасовує закони проти нечистої їжі. Він також скасовує застереження Старого Завіту про «нечистих» людей – прийняття Павлом Корнилія, римського центуріона. І таким чином, якщо прийнятий Корнилій, то закони Левіта проти гомосексуалізму мають бути також відкинуті.
У той час як подібні інтерпретації дивляться на внутрішню послідовність Біблії з філософського боку, то підхід Чалка є історичним.
Якщо вам цікаво, то відео поглиблюється в деталі ще сильніше і йде близько півгодини. Але головна його ідея – це цитата Чалка:
«Ми неправильно розуміємо критику Павлом ритуалів, які експлуатують владу і ображають людей, а потім, через незнання, використовують їх, щоб спробувати перешкодити людям з одностатевою орієнтацією знайти люблячі, віддані, і повноцінні партнерські відносини і вступити в те, що я вважаю священним інститутом – одностатевий шлюб. Для церкви Біблія – це наріжний камінь віри і практики. Прийшов час поставитися до цього більш серйозно. Церква зобов’язана використовувати в цьому завданні всі засоби сучасної науки, наявні в її розпорядженні».
Добре сказано, преподобний Чалк.
Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5
