У Всесвітній День Психічного Здоров’я ми поговоримо про ЛГБТ-людей

У Всесвітній День Психічного Здоров’я ми поговоримо про ЛГБТ-людей

Be first to like this.

This post is also available in: English Español Русский ไทย

Автор цієї статті про Всесвітній день психічного здоров’я, Пол Янсен, є старшим радником з питань загального захисту OutRight Action International.

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я – день, який дуже важливий для нашої спільноти. Незалежно від того, який прогрес був досягнутий у визнанні прав ЛГБТІ-людей, ми залишаємося серед найбільш маргіналізованих і ненависних груп в суспільстві, стикаючись з дискримінацією, насильством і переслідуваннями, а також, досить часто, не отримуємо прийняття навіть від членів нашої сім’ї.

У цьому контексті не дивно, що ми більш схильні до депресії, тривоги і суїцидальних думок в порівнянні з іншим населенням.

Дискримінаційне ставлення також означає, що в багатьох місцях позитивна підтримка психічного здоров’я недоступна. І сприйняття нас як людей з відхилиннями і патологіями — незважаючи на те, що гомосексуальність була виключена з міжнародної класифікації хвороб у 1990 році, а трансгендерна ідентичність була виключена з того ж списку в минулому році — призводить до болючої практики «конверсійної терапії», яка посилює існуючі проблеми психічного здоров’я, а також сама по собі завдає глибокої, непоправної шкоди.

Коротше кажучи, ми повинні поговорити про ЛГБТІ-людей у Всесвітній день психічного здоров’я.

Дослідження про психічне здоров’я ЛГБТІ-людей переважно проводяться в країнах, що мають певний правовий і політичний захист на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, в яких рівень суспільного визнання в цілому позитивний. Але навіть там цифри шокують. У Сполучених Штатах, за даними Національного Альянсу з психічних захворювань, дорослі лесбіянки, геї і бісексуали більш ніж в два рази частіше страждають психічними розладами. Старшокласники лесбіянки, геї та бісексуали майже в п’ять разів частіше здійснюють спроби самогубства, ніж їхні однолітки, в той час як майже половина всіх трансгендерних людей повідомляють, що розглядали можливість самогубства протягом останніх 12 місяців.

У Великобританії ситуація аналогічна. Організація громадянського суспільства Stonewall повідомляє, що 52% лесбіянок, геїв і бісексуалів, 67% трансгендерів і 70% небінарних людей зазнали депресії в 2019 році, 61% всіх ЛГБТІ-людей відчували тривогу, а 52% ЛГБТІ-людей у віці від 18 до 24 років думали про самогубство в минулому році.

Я боюся навіть уявити, яку кількість досліджень показали б 67 країн, які криміналізують одностатеві стосунки або в яких відбувається активне переслідування ЛГБТІ-людей.

Навіть у найбільш дружніх до ЛГБТІ країнах важко знайти позитивну, надійну допомогу. Ми все ще стикаємося з дискримінаційним ставленням і навіть відмовою від послуг в галузі охорони здоров’я. Уявіть собі звернення за допомогою з приводу проблеми психічного здоров’я в Нігерії, де одностатеві стосунки криміналізовані, а «допомога і пособництво» ЛГБТІ-людям є незаконними; в Росії, де свобода вираження думок з питань ЛГБТІ заборонена; або в Індонезії, де «конверсійна терапія» була обов’язковою для ЛГБТІ-людей. У ворожому контексті отримати позитивну допомогу практично неможливо.

Крім того, існує практика «конверсійної терапії», яка спрямована на «лікування», відволікання або придушення нашої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Минулого року ми опублікували звіт про ці практики, і виявили, що вони проводилися скрізь. Вони відрізняються за ступенем фізичного та психологічного насильства, однак ніколи не працюють і завжди завдають глибокої, тривалої шкоди, посилюючи існуючі проблеми психічного здоров’я та завдаючи тривалої шкоди людині. І, більше того, практикуючі психотерапевти — ті самі люди, які повинні підтримувати нас у подоланні проблем психічного здоров’я — є одними з ключових виконавців «конверсійної терапії», добровільно і свідомо завдаючи психологічної та фізичної шкоди.

М. А., який пережив «конверсійну терапію» в Нігерії, сказав нам, що «ця практика залишила мене зламаним і спотвореним», і що «більшу частину свого життя я не міг знайти шлях, мій розум був викривлений проти самого себе, я біг і ховався, наповнений страхом, боровся проти своєї сексуальності. Але тепер я краще розумію. Я не можу втекти від самого себе. Це має припинитися».

М. А. має рацію. Це повинно припинитися. «Конверсійна терапія» вже заборонена в Бразилії, Еквадорі, Тайвані, Мальті та Німеччині. Така практика повинна бути заборонена повсюди. А практикуючі психіатри, що пропонують «конверсійну терапію», повинні бути позбавлені ліцензії.

Психічне здоров’я в цілому стигматизується і не обговорюється. Тим паче, психічне здоров’я суспільства, часто живе на окраїнах суспільства. Цього року OutRight кидає виклик цьому. Разом з актором Стівеном Фраєм ми візьмемо участь у першому в світі віртуальному Марші за психічне здоров’я. Протягом цілої години ми будемо говорити про проблеми психічного здоров’я ЛГБТІ+ людей і, зокрема, про шкоду, заподіяну практиками «конверсійної терапії».

Приєднуйтесь до нас!

Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5

Quantcast