Виявляється, гомосексуальність була в прямому сенсі “давнім китайським секретом”, що існував уже в 600 р. до н.е.

Всі ми незліченну кількість разів чули істрію про Стоунвол. Однак, було б помилкою вважати, що ґей-історія почалася в Нью Йорку в 1969 році. Насправді, гомосексуальність можна знайти на зорі відомої нам із писемних джерел історії, і то в культурах значно старших від культури Сполучених Штатів. Наприклад, деякі дослідники вказують, що ще перед втручанням Заходу, гомосексуальність у Китаї сприймалася просто як нормальна частина життя.

Хоча думки вчених з цього приводу розбігаються, здається імовірним, що в ті часи ніхто особливо не переймався поведінкою людей, яких ми сьогодні назвали б квірами. Тільки в останні два століття країною поширилося негативне ставлення до LGBTQ.

У Китаї є багато термінів для госомексуальності: від “розділеного персика” до “поєднаних братів”, хоча нині все звичніше почути “тунцзи”, що означає “побратим”, або “датонг”, абревіатура для квір-студентів. Жінок можуть називати “ляцзи”, транслітерацією абревіатури, що значить “лесбійка”.

Упродовж століть на одностатеві стосунки в Китаї просто ніхто не зважав. Одна літературна збірка, датована бл. 600 р. до н.е., описує чоловічу приязнь при дворі; в іншому дослідженні знайдено численних одностатевих партерів імператорів-чоловіків бл. 200 р. до н.е.

Імператор Ай, наприклад, намагався передати престол своєму коханцеві. Саме від імператора Ай походить евфемізм “обрізати рукава” (малюнок угорі) – історія оповідає, що коханий Ай заснув на його рукаві, отож імператор відрізав рукав, щоб не розбудити того.

Особливо гарне ставлення було до бісексуальності. Історія про Хуо Гуаня, що розгортається близько 150 р. н.е., описує романтичні одностатеві стосунки. Учених Жуан Джі і Джі Каня (бл. 300 р. н.е.) описували як коханців. Особливо підкреслювали їх сексуальну силу.

За часів династії Мін, що тривали з 14 по 17 ст., записи фіксують ґей-пари, як щось повсякденне, що, здається, вказує на звичність таких стосунків. Філософські школи конфуціанців і даосистів не особливо цікавились тим, яку моральну оцінку давати одностатевим стосункам.

Однак дослідження в цій галузі можуть бути ускладненими. У класичній китайській мові займенники не мали роду, тому поезія тієї епохи гендерно нейтральна. Письменство було справою обмеженого кола освічених людей із вищих класів, і тема сексу часто вважалася табу. Як наслідок, про гомосексуальність часто доводиться робити висновки на основі літературних алюзій.

Також збереглася невелика кількість еротичних творів, яким удалося уникнути історичних “чисток”. На жаль, описів стосунків між жінками значно менше.

Taiwan

Закони проти гомосексуальності з’явилися в Китаї лише за динстії Цинь, що правила з 17 до поч. 20 ст. і якій був властивий пильніший контроль над стосунками. До Другої світової війни західна ворожість до квір любові заполонила і китайську культуру, і китайська LGBT спільнота зазнала цькувань та переслідувань.

Нині країна продовжує боротьбу під гнітом анти-LGBT законів. Але є й ознаки просування в бік суспільства, яке приймає гомосексуальність, як у ранні століття китайської історії: Китай має новий фестиваль LGBT фільмів, а рівність прав на шлюб скоро з’явиться на Тайвані.

Завдяки важкій праці вчених та активістів, квір люди врешті зможуть відчути свободу, визнання і любов, які колись уже були притаманні китайському життю.

Отож, ви знали, що гомосексуальність у Китаї була вперше задокументована так давно?

Зображення MeteoDesigns via DeviantArt

Статтю переклав Nazarii Nazarov