Сумна, але правдива історія Сан-Доміно, фашистського італійського острова для «аморальних» геїв

Сумна, але правдива історія Сан-Доміно, фашистського італійського острова для «аморальних» геїв

Be first to like this.

This post is also available in: English Français Русский ไทย

З 1919 по 1945 рік фашистський лідер Беніто Муссоліні перетворив політичний режим Італії з демократичного в тоталітарну диктатуру, використовуючи державну поліцію для жорстокого придушення всіх небажаних елементів, включаючи геїв. З цією метою, в 1938 році, мер Катанії, Сицилія, вирішив зупинити «поширення дегенерації», зібравши геїв і відправивши їх на острів Сан-Доміно, розташований майже в 800 кілометрах від Катанії. З тих пір острів став відомий як гей-острів Муссоліні.

Хоч гомосексуалізм і не був протизаконним за часів правління Муссоліні, це розглядалося як психічний розлад, що суперечить ідеалу фашистської Італії про «нову людину», мужню, яка уособлювала сувору військову поведінку. Тому, лідери фашистського уряду намагалися ідентифікувати і придушити геїв через стеження в місцях постійних зустрічей.

У 1938 році мер Катанії, Сицилія, написав: «Ми помітили, що ці хворі люди відвідують клуби, пляжі і гірські курорти, і що молодь з усіх соціальних класів шукає зустрічі з ними». Він вважав, що його місто повинно, принаймні, зупинити «поширення сексуальних збочень, які підривають мораль і здійснюють катастрофічний вплив на здоров’я і спадковість раси».

Так, в тому ж році мер і місцева поліція затримали 45 місцевих геїв і депортували їх на острів Сан-Доміно, розташований серед групи островів Адріатичного моря, Ізоле Треміті, в двох годинах їзди на поромі від південно-центрального узбережжя Італії.

Острів в даний час є раєм для відпочиваючих, але тоді він був не таким вже й приємним. Відомостей про геїв, що вижили у в’язниці Сан-Доміно немає. Історичні дослідники стверджують, що геї прибували туди під озброєною охороною, зі скутими руками, і розміщувалися у величезних бараках, де не було ні води, ні електрики, а також в обов’язковому порядку вводилась комендантська година, після 20:00 чоловіків замикали. Ув’язнені писали листи, в яких висловлювали сором через те, що ці арешти заподіяли біль їх сім’ям.

Хоча Муссоліні і використовував інші італійські острови для утримання своїх політичних в’язнів, Сан-Доміно залишався островом, призначеним виключно для геїв. Незважаючи на важкі умови життя, геї могли жити на острові більш відкрито, ніж у своїх рідних містах.

Житель Сан-Доміно на ім’я Джузеппе Б. говорив, «у своїх рідних містах феменелли (італійське жаргонне позначення для чоловіків-геїв) не могли вийти на вулицю не побоюючись переслідувань з боку поліції. А на острові ми святкували іменини або прибуття новачків… у нас був свій театр, і ніхто не заперечував, якщо комусь хотілося носити жіночий одяг».

Ув’язнення на Сан-Доміно закінчилося в 1939 році, коли вибухнула Друга світова війна. Джузеппе Б. казав, що деякі жителі острова плакали, знаючи, що після повернення додому вони розлучаться зі своїми новознайденими друзями і коханцями, і їм буде загрожувати домашній арешт.

Геї острова Муссоліні – тема роману-коміксу 2008 року «In Italia Sono Tutti Maschi» («В Італії всі чоловіки») і мюзиклу «Сан-Доміно 2018», написаного Тімом Анфілогффом і Аланом Віттакером. Італійські активісти ЛГБТ також встановили меморіальну дошку на острові, щоб підвищити обізнаність про цю забуту частину історії ЛГБТ.

Що ти думаєш про Сан-Доміно, гей-острів Муссоліні?

Вперше ця стаття була опублікована 3 вересня 2018 року.

Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5

Quantcast