Ми запитали професора етики, що він думає про розміщення фотографій сексуальних хлопців в інтернеті без їх згоди

Сайт під назвою Tube Crush – це форум, де жінки та геї фотографують чоловіків-пасажирів лондонського метро, а потім коментують і оцінюють кожного хлопця в залежності від його привабливості. (До речі, хлопці, які виглядають м’язистими або багатими, отримують більше похвал – не дивно.) Цей сайт має тисячі підписників у Facebook і Twitter і він отримав масу критики за об’єктивізацію чоловіків і обмін їх зображеннями без згоди. Один коментатор зазначив: «Якби чоловіки завантажували фотографії жінок … щоб оцінити їх привабливість, їх би за це прикатрупили».

Якщо ви коли-небудь проводили час на Tumblr або якщо вам подобається Instagram, швидше за все, ви бачили схожі сторінки з відвертими фотографіями хлопців, зробленими під час тренування в тренажерному залі, їзди в громадському транспорті або прогулянок на вулиці. З одного боку, ці знімки здаються гарячими і не зовсім шкідливими — зрештою, це вільна країна, ці чоловіки знаходяться в громадських місцях, та й красиві пацики всім подобаються. Але, з іншого боку, розміщення таких фотографій в інтернеті робить приватних осіб публічними об’єктами бажання без їх дозволу. Чи є це проблемою?

Відзначимо, що ми не говоримо тут про закон або законність подібних фотографій – щось може бути законним і все ж неетичним або проблематичним. Ми також не говоримо про знаменитостей на червоних доріжках, політиків на публічних заходах або інших громадських виконавців, які, здається, не проти підвищеної уваги. Ми говоримо про розміщення фотографій звичайних громадян, які ні про що не підозрюють.

На перший погляд, немає нічого неетичного в тому, щоб сфотографувати когось на публіці (скажімо, на відміну від того, щоб сфоткати його в приватному місці, такому як туалет, душ, роздягальня або гардеробна). У нашій культурі тотального спостереження, де більшість людей володіють смартфонами, нема сенсу сильно засмутитися через те, що хтось бере ваше зображення без дозволу.

Скоріше, важливо те, що людина робить з фотографіями.

І обмін цими зображеннями на Tube Crush або де-небудь ще можна було б розглядати як форму почесної художньої похвали, точно так само, як можна було б поділитися фотографіями прекрасного заходу сонця або картини. Скільки разів ви бачили приголомшливо красиву людину і думали: «Ух ти! Яка краса! Шкода, що мої друзі не можуть його бачити».

Tube Crush і подібні йому сайти часто додають короткі компліменти-підписи, називаючи чоловіків гарячими або красивими, ілюструючи, що слова, поміщені поруч з такими зображеннями, мають величезне значення. Було б зовсім по-іншому, якби веб-сайти писали відверті сексуальні фантазії про кожного хлопця, запитували читачів, де купити одяг кожного хлопця (або якби вони писали принизливі підписи, як це роблять на таких сайтах як «She Has Had It» або «People of Walmart» – такі підписи дали б фотографії інший контекст і зробили б кожну людину об’єктом зовсім іншого роду участі глядачів.

З розміщенням фотографій гарячих хлопців на Tube Crush або десь ще не все так просто.

Незалежно від намірів, як каже один фахівець з етики: «Як тільки ви розміщуєте щось у всесвітній павутині, це можна інтерпретувати незліченними способами». Потім глядачі можуть завантажувати зображення і ділитися ними до нескінченності через соціальні мережі з будь-якими коментарями, які їм подобаються. «Коли ви піддаєте когось, хто ніколи не просив його фоткати, цим електронним думкам, ви несете велику відповідальність», і чим більша ваша аудиторія, тим більша ваша роль в тому, що станеться далі.

Деякі люди розглядають розміщення будь-якої фотографії приватної особи як форму ганьби, тому що це потенційно викликає глузування. Але це ще більше ускладнюється, якщо ви публікуєте зображення маргіналізованого члена спільноти, наприклад жінки, транс-особи, кольорової людини, літньої чи дуже молодої особи, бідної або людина з обмеженими можливостями. Ці люди, як правило, мають менше можливостей боротися проти того, щоб їх зображення використовувалися без дозволу, і, як правило, піддаються більшому громадському насильству, ніж, скажімо, працездатний, цисгендерний білий чоловік середнього класу.

А що якщо ви розміщуєте зображення на такому сайті, як Tube Crush, щоб вказати на погану поведінку, наприклад, публічну гомофобію або менспредінг (звичка деяких чоловіків сидіти в громадському транспорті, розсунувши ноги як в гінеколога на стільчику, тим самим займаючи більше одного місця)? Тим не менш, хвилі вірусних насмішок і поганої реклами, які слідують за такими постами, потенційно можуть перевершити початковий злочин і привести до поширення особистої контактної інформації порушників онлайн, що робить їх уразливими для переслідування або погроз смерті.

Це особливо цікаво, якщо врахувати, що закони штатів і квір-просторів все частіше визнають право людей на приватне життя. Деякі штати США мають закони про «право на публічність», що дозволяють людям подавати до суду за поширення їх зображення, грунтуючись на двох факторах: по-перше, чи була заподіяна будь-яка шкода кимось, хто використовував їх зображення без згоди; і по-друге, чи отримала людина, яка розмістила зображення, якусь вигоду від цього.

Незважаючи на те, що закони відрізняються (і застосовуються нерівномірно) у кожній державі, в квір-просторах — таких як гей-бари, паради гордості та інші ЛГБТК-заходи – зростає визнання того, що не всі хочуть фотографуватися: або через сором’язливість, або через те, що вони приховують свою сексуальність.

У минулі роки такі заходи, як QueerBomb Dallas, щорічне святкування гордості ЛГБТК в Далласі, і gaymerx East, щорічна ігрова Конвенція ЛГБТК, давали учасникам спеціальні кольорові бейджи, що означають, якщо вони з’являться на будь-якій фотографії, вони віддадуть перевагу, щоб світлини з ними ніде не були опубліковані.

Ось що думає гей-професор етики про розміщення фотографій гарячих хлопців.

Ми запитали гей-професора етики в коледжі на середньому заході (він залишився анонімним через роботу в консервативній школі), що він думає про розміщення фотографій випадкових хлопців в інтернеті. Він пропонує три можливі підходи до визначення етики такого заняття.

По-перше, розглянемо утилітарний ефект розміщення таких фотографій. Тобто, чи приносять наслідки публікації фото гарячого хлопця щастя або інші хороші ефекти для великої кількості людей? Цей підхід не про те, чи розміщення фотографії є етичним саме по собі, а скоріше, чи це позитивно впливає або, навпаки, шкодить більшій кількості людей.

Другий етичний підхід фокусується на невід’ємних правах кожної людини, а не на наслідках. При такому підході питання про те, чи робить публікація фотографії гарячого хлопця інших щасливими, має менше значення, ніж те, чи мають люди право публікувати такі фотографії або їх публікація порушує права інших людей.

Третій підхід зосереджується на чеснотах, тобто на тому, чи розміщення таких зображень відображає будь-яку велику честь або благородство. Наприклад, фотограф може подумати, що це честь ділитися зображеннями сексуальних чоловіків в інтернеті, тому що це шанує їх красу і відображає цілісність людської форми. І навпаки, можна засумніватися в чесності розміщення такої фотографії, якщо вона особливо показова або опублікована на сайті з низькою репутацією.

Наш професор етики вважає, що тут діє золоте правило «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе», це може допомогти визначити, чи є розміщення такого зображення доброчесним або етичним. Крім того, він каже, що грецький філософ Арістотель запропонував би приймаючи етичні рішення керуватися розумом, а не емоціями. Тобто, якщо щось робить вас або інших щасливими, це не завжди означає, що це найкращий вибір. Більш важливе питання полягає в тому, що адекватна людина подумає про те, що її фотографія була розміщена на публічному форумі без згоди.

«Мені подобається ділитися зі студентами та читачами тим, що ці етичні питання мають давню культурно-історичну основу», – говорить професор. «Тому, коли люди сперечаються, публікувати щось у Facebook чи ні, ми буквально задаємо ці питання протягом століть, тільки тепер вони відбуваються публічно і в реальному часі, а не на сторінках довгих трактатів».

А ви часто відвідуєте такі сайти, як Tube Crush? Як ви ставитеся до розміщення відвертих фотографій незнайомих людей?

Переклав українською користувач Hornet Slava