Нещодавно виповнилося 53 роки з дня розгляду у Верховному суді справи про рівність подружжя
10 квітня виповнилося 53 роки з дня розгляду справи «Лавінг проти Вірджинії» — однієї з найважливіших справ у галузі громадянських прав в американській історії, що поклала початок судовим рішенням про надання рівних прав гомосексуалістам п’ятьма десятиліттями пізніше.
Контекст, в якому було порушено справу, здається немислимим, і все ж це було досить недавно, тому що ще багато людей пам’ятають часи, коли вас могли заарештувати за шлюб з кимось іншої раси. Ці закони були прийняті ще до заснування країни і допомогли сформувати расистський хребет Америки. Шлюби між білими людьми і рабами ніколи не допускалися, і навіть після Громадянської війни більшість південних штатів відмовлялися визнавати відносини між різними расами.
В загальному, більшість юрисдикцій вважали людину чорношкірою, якщо були докази, що у них є якесь темношкіре походження — безглуздий спосіб класифікації людей, враховуючи те, що ми знаємо зараз, що всі люди походять від африканських предків. Приблизно половина Сполучених Штатів заборонила шлюби між расами.
Саме в цьому контексті Мілдред Джетер і Річард Лавін вирушили до Вашингтона, округ Колумбія, щоб одружитися в 1958 році. Хтось анонімно повідомив про них, і поліція Вірджинії вторглася в їх будинок рано вранці 11 липня. Подружжя було звинувачено в порушенні «закону про расову недоторканність» штату і засуджено до року тюремного ув’язнення з відстрочкою виконання вироку, якщо вони пообіцяють не повертатися до Вірджинії протягом 25 років. Обидва матимуть судимість за те, що одружилися.
Сім’ї знадобилося кілька років, щоб оскаржити закон. Мілдред написала в ACLU в 1963 році, роздратована клеймом засудження, і організація прийняла їх справу. Це поклало початок багаторічним суперечкам в різних судах, кульмінацією яких стала суперечка в квітні 1967 року у Верховному суді Сполучених Штатів. Цю пару підтримував ACLU, до якого приєдналися NAACP, японсько-американська Громадянська Ліга і група католицьких єпископів.
Зі свого боку, расистські вірджинські чиновники стверджували в суді, що існують «соціологічні [і] психологічні вади, які супроводжують міжрасові шлюби.» Вони порівнювали міжрасові пари з полігамією, інцестом і згвалтуванням — аргументи, які антигейські фанатики також зроблять десятиліття потому.
Адвокати Лавінгів стверджували, що закони проти міцегенації порушують 14-ту поправку, відмовляючи в правах за ознакою раси. «Ніхто не може висловити це краще, ніж Річард Лавінг», — заявив адвокат Бернард Коен, — коли він сказав мені: «Містер Коен, скажіть суду, що я люблю свою дружину, і це просто несправедливо, що я не можу жити з нею у Вірджинії.»
Це виявилося переконливим аргументом, і через два місяці суд скасував анти-змішані закони по всій країні. Десятиліттям пізніше різні федеральні суди будуть спиратися на це рішення, коли визначатимуть, що Верховний суд визнає «основне право на одруження».
Верховний суд сам перегляне ці аргументи в 2015 році, постановивши, що Конституція захищає одностатеві пари так само, як і міжрасові. Це, звичайно, не було тим, що суд мав на увазі ще в 1967 році, але логіка неминуча: рівні права означають рівні права для всіх.
З ювілеєм, Лавінг проти Вірджинії! Без тебе у нас ніколи не було б одностатевих шлюбів.
Переклав на українську користувач Hornet David
