Хавчик і кіно: 10 кращих фільмів, які слід дивитися, коли ви накурені
Коли весь світ кіно знаходиться у вас під рукою, іноді буває важко вирішити, що подивитися, особливо якщо ви блаженно літаєте в хмарах канабісу. Розуміючи це, ми вибрали 10 класних фільмів, які будуть відповідати всьому, що ви відчуваєте. Незалежно від того, чи перебуваєте ви в настрої для чогось розумного, веселого, трипового, серйозного або тупого, наминайте і насолоджуйтеся цими класичними фільмами для накурених.
(Якщо ви більше любите телевізійні шоу, ми також підібрали 10 найкращих шоу для стримінгу, плюс 10 найкращих музичних альбомів, які найкраще підійдуть, якщо ви накурилися).
1. Pi («Пі», 1998)
Задовго до фільмів «Чорний лебідь», «Мама!» і «Рестлер», режисер Даррен Аронофскі створив «Пі», амбіційний атмосферний чорно-білий саспенс-фільм про хлопця, який виявляє 216-значне число, яке є ключем до відкриття фондового ринку, а також давньоєврейським ім’ям Бога. (Не хвилюйтеся, ніяких спойлерів). Крім того, майстерна операторська робота і саундтрек повністю в стилі техно, з музикою від Massive Attack, Aphex Twin and Orbital, обов’язково викличуть у вас галюни, навіть якщо ви подивитесь його тверезим.
2. UHF («Надвисока частота», 1989)
Як сказав якось один великий чоловік: «Той, хто втомився від Дивного Ела, втомився від життя». Ну, ми-то від життя точно не втомилися. Не дивлячись, що він вийшов ще в 1989 році, фільм з «Дивним Елом» Янковичем «НВЧ» завжди викликає захват. Фільм цілком нічогесенький, якщо дивитися на тверезу голову, але перетворюється на щось особливе, якщо йде в парі з хорошою індійською коноплею. За сюжетом Джорджа Ньюмана (якого грає Дивний Ел) призначають управляти «НВЧ», ТВ-каналом, що втрачає популярність. (Так, сюжет побитий, але мова не про це). На ділі ж «НВЧ» стає для Янковича способом відігратися на телебаченні. Поставтеся до цього фільму, як до скетч-комедії.
3. Drop Dead Gorgeous («Вбивчі красуні», 1999)
Ця похмура комедія про смертельний конкурс краси в маленькому місті Монт-Роуз, штат Міннесота, знята в жанрі псевдодокументального кіно і наповнена приголомшливим неполіткоректним гумором, що робить фільм ідеальним для перегляду накуреним. Знята в головній ролі Кірстен Данст представлена як відважна помічниця в морзі, що стала учасницею конкурсу краси, яка змагається зі своєю багатою конкуренткою (Деніз Річардс) і її підступною матір’ю (Кірсті Еллі). Це жахливо, непростимо, образливо смішно. І навіть більше, якщо ви накурені.
4. Fantastic Planet («Дика планета», 1973)
Хоча анімаційний стиль шедевра Рене Лалу «Дика планета» дещо обмежений – іноді персонажі рухаються так, ніби їх вирізали з «Монті Пайтона» Террі Гілліама – він оповідає історію, надаючи їй потойбічне відчуття. Що цілком логічно, оскільки мова йде про гігантських інопланетян, Драгів, які тримають людей (або омів, спотворене французьке слово hommes, «людина») в якості рабів і домашніх тварин. Можливо це буде кліше назвати фільм триповим, проте кліше в тому, що це – чиста правда.
5. Friday («П’ятниця», 1995)
Фраза «Bye Felicia» («Бувай, Феліція») пішла саме з цього фільму, так чи не час вам його подивитися? У цьому класичному фільмі 1995 року Крейг (Ice Cube), якого нещодавно звільнили з роботи, проводить всі дні на своєму ганку, курячи травку зі своїм другом Смокі (сміховинний Кріс Такер, за два роки до того, як він зіграв епатажного Рубі Рода в «П’ятому елементі»). Смокі заборгував психопату-наркодилеру 200 доларів, а Крейг бігає за Деббі, сусідською красунею. А щодо Феліції, ну, ви просто повинні самі побачити, чому ніхто її не любить.
6. The Phantom of Liberty («Привид свободи», 1974)
Для претензійних торчків відзначимо, що це другий фільм в нашому списку від кінокомпанії «Criterion Collection», першим був «Дика планета». Сюрреаліст Луїс Бунюель, найбільш відомий завдяки фільму «Андалузький пес» (Un Chien Andalou) 1929 року, збирає тут цілий пазл. Або, якщо вам так більше сподобається, він створює комедію в стилі Монті Пайтона. Як і у всіх скетч-комедіях, не всі частини смішні, але здебільшого, це один з кращих і (що дивно) найбільш зрозумілих фільмів Бунюеля. (ДО РЕЧІ, невеликий косячок може допомогти з нудними моментами).
7. Microcosmos («Мікрокосмос», 1996)
Найцікавіше в цьому французькому документальному фільмі (який спочатку називався «Люди трави») полягає в тому, що він триває всього 80 хвилин, і там майже немає розмов, що дозволяє глядачам насолоджуватися запаморочливими кадрами природи, цих дивних, милих і складних комах, кожна з яких стає персонажем сама по собі. Музика Бруно Куле («Денні Ельфман з Франції») робить цей короткий і приємний тріп злегка драматичним і веселим, навіть якщо зазвичай ви на дух не переносите жуків.
8. Spirited Away («Віднесені привидами», 2001)
«Віднесені привидами» (Spirited Away) Хаяо Міядзакі – це, мабуть, його головний шедевр. (Це складно судити, оскільки всі фільми Міядзакі абсолютно блискучі, і кожен по-своєму, але «Віднесені привидами» отримує наш голос». Ця чудова казка про маленьку дівчинку, яка намагається перетворити свиней, які раніше були її ненажерливими батьками, назад в людей, – це один з наймайстерніших фільмів усіх часів. А те, як він поєднує традиційні методи анімації з комп’ютерними, робить фільм візуально вишуканим. Прикуріть і віддайтеся красі.
9. American Pop («Поп Америка», 1991)
Цей втрачений шедевр американського аніматора Ральфа Бакші («Крутий світ», «Володар Перснів», «Кіт Фріц») оповідає про п’ять поколінь російської сім’ї емігрантів, чиє життя незаперечно пов’язане з музикою. Охоплюючи період з 1890 по 1980 рік, фільм ілюструє основні моменти з американської музичної історії з триповими авангардними візуальними ефектами, які залишаться з вами надовго після закінчення фільму. Крім того, ця історія місцями смішна і душероздираюча, хоча і не настільки, щоб обламати вам кайф.
10. The Voices («Голоси», 2014)
Цей фільм, знятий аніматором Марджаном Сатрапі, є глибоко недооціненою культовою класикою. У ньому є зірка «Дедпула» (Deadpool) Райан Рейнольдс в ролі Джеррі, хлопця-роботяги, у якого є собака і кішка. Джеррі багато розмовляє з ними, але не так, як ви – зі своїми домашніми тваринами. Вихованці Джеррі йому відповідають. Його собака, Боско, виступає в ролі совісті Джеррі, а його кіт, Містер Віскерс – це його погана сторона. Ця комедія-хоррор не тільки прекрасно поставлена Сатрапі, але і зроблена дивно зворушливою. Якщо ви дивитеся фільм під кайфом, то можливо вам слід спочатку відвести ваших вихованців в іншу кімнату.
Ми пропустили ваш улюблений фільм? Дайте нам знати в коментарях.
Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5
