7 важливих фактів про геїв і бісексуалів, які страждають від розладів харчової поведінки

Національна асоціація розладів харчової поведінки (NEDA, США) повідомила, що кількість чоловіків, які поступили в лікарні з такими розладами, як анорексія і булімія, зросла на 70% з 2010 по 2016 рік. І хоча це може здатися тривожним – безумовно так і є, – це також означає, що все більше чоловіків з розладами харчування дійсно звертаються за допомогою.

Приблизно 15% геїв і чоловіків-бісексуалів будуть боротися з розладом харчової поведінки в якийсь момент свого життя, а 42% чоловіків з розладом харчової поведінки ідентифікують себе як геї або бісексуали, тому важливо зрозуміти, чому і як ми можемо покласти край цій тенденції.

1. Генетика та навколишнє середовище сприяють розладам харчування геїв та бісексуалів.

За даними NEDA, гомосексуали в сім разів частіше, ніж гетеросексуали, повідомляють про переїдання і в 12 разів частіше повідомляють про харчову чистку організму (булімію).

Тайлер Вутен, медичний директор Центру відновлення харчування в Далласі, каже, що генетика і широко поширена гомофобія сприяють високим показникам таких захворювань:

Ми часто говоримо, що генетика заряджає пістолет, але навколишнє середовище натискає на курок. Мабуть, існує вроджена схильність, яка робить людину піддатливою до тиску суспільства. Темперамент цих людей чутливий, перфекціоністичний, такі люди намагаються догодити, вони свого роду мотивовані і дуже зацікавлені в тому, щоб зробити інших людей щасливими. … Одна річ, яка робить ЛГБТ-людей вразливими до цього, полягає в тому, що вони дійсно хочуть, щоб їх любили і приймали.

Браян Поллак (Brian Pollack), психотерапевт з Нью-Джерсі, що спеціалізується на розладах харчової поведінки, приписує цю тенденцію одержимості гомосексуальної культури красою і необхідністю вписатися в стандарти суспільства:

Гомосексуали зазвичай повідомляють про нижче задоволення своїм тілом, ніж гетеросексуальні чоловіки. Дослідження стверджує, що вони також, швидше за все, погодяться з тим, що зазнали об’єктивації та тиску з боку засобів масової інформації, щоб бути привабливими. А ще ми спостерігаємо більше занепокоєння в гей-культурі та наявність прізвиськ, які громада використовує для стереотипізації через те, як вони говорять, поводяться, відчувають і виглядають. … Для декого спроба вписатися в спільноту, хоча вони не вписуються в сімейні або гетеросексуальні стереотипи суспільства, часто може створити тиск, який збиває з пантелику.

Дивіться також | Як мотивувати себе, щоб досягнути гарної фізичної форми без бодішеймінгу (присоромлення тіла)

Чоловіки-геї іноді жартують, що вони ніколи не їдять закуски або вуглеводи на світських заходах, зневажливо називають «жирними дупами» тих, хто насолоджується десертами, або критикують інших за їх фізичну зовнішність. Всі ці форми поведінки сприяють створенню токсичної атмосфери, яка спотворює їхнє ставлення до їжі, ваги та тіла.

2. Розлади харчової поведінки можуть початися з найрізноманітніших причин.

У той час як поєднання біологічних, психологічних та екологічних факторів може сприяти розвитку у людини розладу харчової поведінки, фактична поведінка іноді виникає з невинного бажання схуднути або бажання оговтатися від травми, подібної насильству або згвалтуванню. Контроль того, що потрапляє у ваше тіло, відновлює почуття контролю над життям, і втрата ваги може допомогти позбутися свого старого образу.

Однак розлади харчової поведінки часто супроводжуються прихованою незадоволеністю своїм тілом, негативним уявленням про себе, надмірною ідеалізацією худорлявості, нав’язливою ідеєю дієти або відсутністю підтримки з боку сім’ї чи однолітків.

І в той час, як булімія і анорексія залишаються найбільш поширеними розладами харчової поведінки, орторексія — одержимість чистотою, хорошою їжею, здоров’ям і фізичними вправами — є новішою хворобою, яка ховається в культурі «схиблених на здоров’ї».

3. Люди мимоволі доводять чоловіків до розладів харчової поведінки.

Доброзичливі друзі, колеги, члени сім’ї та навіть особисті тренери можуть заохочувати людей продовжувати свій РХП, роблячи компліменти про їх зовнішній вигляд і втрату ваги – такі компліменти, як «Ти чудово виглядаєш!» і «Вау! У тебе круто получається! Так тримати!»

Ці компліменти підживлюються частково соціальним клеймом проти повноти і неосвіченим переконанням, що всі огрядні люди нездорові.

Деякі чоловіки знаходять підтримку для продовження своїх розладів харчування, приєднуючись до онлайн-груп, де користувачі публікують зображення та історії, шукаючи підтримку однодумців, щоб продовжити своє голодування.

4. Переконання, що розлади харчової поведінки – це «жіноча проблема», змушує чоловіків соромитись.

Оскільки більшість людей пов’язують розлади харчування з жінками, вони можуть не зауважити, що швидка втрата ваги чоловіка насправді є РХП, а не просто через фізичні вправи, дієти чи фізичні захворювання.

Як не дивно, популярна концепція розладів харчування як «жіночої проблеми» додає додатковий сором чоловікам, які борються з цими розладами, змушуючи їх приховувати це, щоб їх не вважали слабкими або жіночими.

5. Люди використовують різні методи, щоб приховати свої розлади харчової поведінки.

Вони стверджують, що їли в іншому місці, брешуть про споживання їжі, приписують втрату апетиту хворобі, таємно випльовують їжу в серветки або в туалет, планують роботу або світські заходи за їжею або навіть ховають чи викидають їжу, щоб створити враження, що вони їдять.

Щоб уникнути обману, шукайте наступні підказки: люди з розладами харчування можуть бути більш замкнутими або тривожними, вони вважають за краще проводити час на самоті (особливо під час їжі), а не в соціальних ситуаціях, якими вони звикли насолоджуватися; вони можуть стати одержимими деталями про їжу, такими як те, що ви їсте, калорійність або вміст жиру, суворо уникаючи певних продуктів або харчуючись по-новому або систематично (готуючи свою власну їжу, харчуючись за режимом або особливим способом).

Люди з розладами харчової поведінки також можуть почувати себе більш втомленими, страждати безсонням, відчувати труднощі з концентрацією уваги, відчувати перепади настрою або часто хворіти. Це нормально запитати вашого друга, чи добре він їсть або піклується про себе. Ви навіть можете згадати, що подібні симптоми пов’язані з розладами харчової поведінки, не припускаючи безпосередньо, що вони у них є.

6. Стрес може спровокувати виникнення розладу харчової поведінки.

Розлади харчової поведінки частково викликані потребою відчувати контроль – контроль над своїм тілом може допомогти вам почуватися сильними, коли решта світу здається поза контролем. Таким чином, деякі чоловіки, які подолали свої розлади харчової поведінки, можуть відчувати спокусу рецидиву в періоди сильного стресу. І не всі витримують.

7. Розмови про РХП допомагають людям звернутися за допомогою.

Ряд відомих знаменитостей чоловічої статі — в тому числі репер Емінем, професійний скейтбордист Бем Марджера, актори Денніс Куейд, Роберт Паттінсон і бі-музикант Аарон Картер (Aaron Carter) — відкрито говорили про свої розлади харчової поведінки. NEDA повідомляє, що відверті розмови можуть допомогти іншим почати лікування і отримати необхідну допомогу.

Якщо друг розказав вам про свій розлад харчування, NEDA пропонує говорити йому підтримуючі компліменти, які не фокусуються на його тілі – наприклад, доповнюють його особистість або життєві досягнення.

NEDA також пропонує не створювати правил, обіцянок або очікувань, які ви не можете або не хочете виконувати. Намагайтеся уникати таких заяв як «я обіцяю нікому не говорити» або «якщо ти зробиш це ще раз, я ніколи більше не буду з тобою розмовляти».

Якщо ви, або хтось із ваших знайомих, боретесь з розладом харчової поведінки, зверніться в Центр психологічної допомоги при розладах харчової поведінки (Києв) за телефоном
+38 095 551 97 92.

 

Використане зображення надано PeopleImages через iStock

Переклав на українську користувач Hornet Slava