“Жар-птиця” – історія кохання російських військових, яку путін не хоче, щоб ви бачили
“Жар-птиця” – роман, події якого відбуваються на базі радянських ВПС у 1977 році, – це чудово змонтована історія одностатевого кохання між Сергієм Серебренніковим (Том Пріор), молодим солдатом, який завершує строкову службу і мріє стати актором після армії, та Романом Матвєєвим (Олег Загородний), підтягнутим льотчиком-винищувачем, у якого амбіції піднятися кар’єрною драбиною. Думаю, ітак ясно, що путлер не пісяється з радості від фільму, оскільки, як нам усім говорять, у росії немає такого поняття, як гомосексуальність.
Заснований на мемуарах Сергія Фетісова “Історія Романа” і адаптований режисером Пітером Ребане з Пріором, фільм “Жар-птиця” не приховує гомофобії, що процвітає завдяки російському закону про “гей-пропаганду”, або полювання на представників ЛГБТ-спільноти, хоча Ребане та його актор і співавтор сценарію постаралися, щоб історія кохання була прив’язана до кохання, а не до політики.
У нас було дуже мало вимог від Сергія про те, що ми можемо зробити з історією”, – сказав Пріор про зустріч з Фетісовим у росії на стадії препродакшну (підготовки) “Жар-птиці“. Але у нього було одне конкретне прохання: зробити історію про кохання, а не про політику”. Ми знали, що “Жар-птиця” розглядатиметься у політичних колах, але ми ніколи не хотіли робити з фільму політичну заяву. Ми більше хотіли розповісти цю дивовижну історію про двох людей, які справді дбають одне про одного”.
Пріор, як співавтор сценарію та виконавець головної ролі, викладається на повну у своїй грі, хоча й досить гостро, щоб не переграти драматичні злети та падіння молодого гея, який не просто долає труднощі, пов’язані з прийняттям своєї сексуальності, а й перебуває під постійним наглядом КДБ та перешіптування гомофобного начальства. Він знаходиться в стані постійного відкриття – перше кохання, перший секс, перше розбите серце – і ці нові переживання лежать на поверхні. Він вишукано передає їх; ви можете помітити рум’янець нового кохання в таємних поглядах, квітуче бажання, коли Роман вперше пестить його, підвищене задоволення від сексу та страху. А український актор Олег Загородний являє собою один складний бік медалі – одночасно сексуальний об’єкт для сумного Сергія та втілення внутрішнього конфлікту, який відкидає поняття романтики задля безпеки гетеронормативного конформізму. Але Роман, цитуючи інший відомий приклад перерваного одностатевого кохання, просто не може покинути Сергія, і маневрує, залишає дружину та дитину на кілька місяців, щоб влаштуватися в Москві поряд із драматичною академією, де навчається його колишній коханець.
Фільм “Жар-птиця“, який явно не назвеш екшеном – це велика престижна картина, знята на невеликий бюджет і переповнена сентиментальністю. Західному глядачу фільм може здатися застарілим, поверненням до старого стилю кінематографа. На росії, цій мега “прогресивній країні”, під час показу на їхньому міжнародному кінофестивалі зал був майже пустим, а сам фільм викликав протести з боку преси, спрямованої проти ЛГБТК.
“Це визнання реальності того, що все ще там відбувається”, – сказав Пріор, звертаючись до російського ворожого ставлення до фільму. “Є ціла група людей, які не вірять, що ЛГБТ-представники в Росії існують, що досить неадекватно і дивно. Але так, на нас кілька разів нападали через наші канали в соціальних мережах з усілякими хитромудрими погрозами, що нашу творчу команду вб’ють і тд. Чесно кажучи, це жахливо, але цікаво, що це доказує правдивість історії”.
Фільм “Жар-птиця” з Томом Пріором та Олегом Загородним у головних ролях уже вийшов у прокат.
Переклав українською користувач Hornet @dav_me
