Класичний фільм «З дев’яти до п’яти» по суті був чорною комедією про вбивство

Класичний фільм «З дев’яти до п’яти» по суті був чорною комедією про вбивство

Be first to like this.

This post is also available in: English Español Русский

Не дуже схоже на комедію: тріо секретарів вирішили постояти за себе в боротьбі проти жорстокого, абьюзивного боса. Але фільм «З дев’яти до п’яти» (1980) залишається улюбленим і десятиліття потому, не тільки тому, що він дуже смішний, але і через сильну феміністичну позицію стосовно рівності на робочому місці. Сьогодні він відображає працівників, які повстають проти гнобителів – тема, яка залишається актуальною як ніколи (або більше того – нерівність доходів чоловіків і жінок).

Ідея для фільму виникла в Бостоні, де існувала організація під назвою «З дев’яти до п’яти», яка підтримувала професійно працюючих жінок. Одна із засновниць була подругою акторки Джейн Фонди (англ. Jane Fonda) і ділилася з нею історіями, які чула від колег. Так почала формуватися ідея для фільму. Спочатку задуманий як драма, фільм повільно перетворився на фарс зі спробами вбивств, і тільки потім вже в комедію в широкому сенсі.

Джейн домоглася включення в роботу над фільмом акторки Лілі Томлін (англ. Lily Tomlin). Спочатку Лілі відмовилася – вона була вимотана після зйомок у попередньому фільмі «Жінка, що неймовірно зменшується». Жінка спочатку сказала, що не хоче зніматися в черговій кінострічці, але її тодішній партнер, а тепер дружина, Джейн Вагнер (англ. Jane Wagner), переконала її передумати.

Також запросили співачку Доллі Партон (англ. Dolly Parton), щоб залучити аудиторію шанувальників її кантрі-музики. Доллі раніше ніколи не знімалася у фільмах, і подумала, що їй доведеться вчити кожен рядок сценарію – навіть для сцен, в яких її не було. Вона вклала вигідну угоду: за свою появу у фільмі вона попросила можливість написати головний саундтрек. Незважаючи на вихід в той же час треку від Шіни Істон (англ. Sheena Easton) з такою ж назвою, пісня для фільму від Доллі стала величезним хітом, який був номінований на премію Оскар, і виграв дві премії Греммі. З тих пір вона встановлювала схожі домовленості з творцями кожного фільму, в якому співачка знімалася, єдиний виняток фільм «Сталеві магнолії».

Успіх фільму привів до створення однойменного телесеріалу. Як і фільм, ситком користувався великою популярністю, тривав 6 років, протягом яких по каналу ABC показали близько сотні епізодів. Сестра Доллі, Рейчел, зайняла її місце. 15 років по тому Доллі почала працювати над музичною версією фільму, і незабаром на сцені опинилася Еллісон Дженні (англ. Allison Janney) в головній ролі ремейка класичного фільму. Режисером став Джо Мантелло (англ. Joe Mantello), добре відомий завдяки драмі «Любов! Доблесть! Співчуття!» і мюзиклу «Зла».

Фільм досягнув великого успіху – єдиний фільм, який заробив більше в тому ж році, став «Зоряні війни. Епізод V: Імперія завдає удару у відповідь» (The Empire Strikes Back). Звісно, далі негайно пішов сиквел, і фільм «З дев’яти до п’яти» проіснував довгий час в різних форматах. Однак сиквел був не зовсім прямим продовженням, бо всі виконавиці головних ролей вже давно на пенсії (хоча все ще працюють). Причина одна – смерть сценариста/кінорежисера Колліна Хіггінса (англ. Colin Higgins).

На додаток скажемо, що фраза «З 9 до 5» вже трохи застаріла, так як в наші дні все частіше роботодавці експлуатують офісних працівників до шостої вечора. Можливо це знак, що фільму вкрай необхідно сучасне переосмислення, сфокусоване на крадіжці робочих сил капіталістичними керівниками.

А ви знали про оригінальну ідею, що стоїть за фільмом «З дев’яти до п’яти»?

Ця історія була вперше опублікована 26 липня 2018 року

Переклав на українську користувач Hornet @idgaf5

Quantcast